Слово «криза» часто асоціюється з подоланням труднощів, втратами та розтраченими ресурсами. Його пов’язують із несприятливими змінами в економіці, політиці та суспільстві.
Але кризи у житті людини неминучі. При цьому вони не завжди мають лише негативні наслідки. Недарма слово «криза» в китайській мові складається з двох ієрогліфів: небезпека та можливість. Проживаючи критичні ситуації, ми набуваємо важливих навичок, позначаємо нові цілі в житті та розширюємо свої можливості.
Основні кризи життя
Кожна людина переживає два види криз: кризи розвитку та кризи життя. Перші трапляються у дитячому віці та обумовлені різкими стрибками у розвитку дитини.
Кризи життя, чи нормативні кризи розвитку виникають, коли людина може самостійно вибирати, куди їй рухатися у житті й навіщо. Тому ці кризи відбуваються лише у дорослому житті.
Але які б наслідки та зміни не приносили з собою ті чи інші кризи, це завжди переломні та болючі моменти у житті. Щоб легко пережити будь-який із них, необхідно уявляти, коли і як вони протікають, які складності та перспективи спричинять.
Кризи розвитку
Життя людини можна як зміну тривалих періодів накопичення навичок і короткострокових критичних етапів, які визначають їх якісні перетворення. Якісні зміни відповідають за наш розвиток.
Криза – складний і різкий перехід на новий рівень розвитку, при якому відбуваються серйозні зрушення та переломи у процесі формування особистості.
При дорослішанні у дитини з’являються нові потреби та можливості взаємодії з навколишнім середовищем. Зростаюча особистість вимагає зміни соціальної ситуації навколо себе, що часто веде до суперечності з оточуючими. Це зіткнення та визначає поняття кризи розвитку.
Існує різні системи та способи визначення вікових криз розвитку.
Зупинимося на класифікації, запропонованої радянським психологом Л. С. Виготським.
Його визначає момент народження людини, перехід із внутрішньоутробного існування до дитинства. Окремо варто виділити кризу першого року життя, коли малюк вчиться ходити, отримує велику можливість пізнавати навколишній світ і розпадається пра-Ми.
У цьому віці фізичні можливості дитини дозволяють виявляти самостійність, вона відокремлюється від дорослого і вимагає ухвалення своєї автономності. Криза цього періоду життя відрізняється категоричністю.
Початок шкільного віку: ігрова діяльність змінюється навчальною, закладається основа для подальшої успішної роботи у школі, збільшується самостійність.
4.
«Велика криза», в яку вибудовуються нові відносини зі старшими, з’являється почуття дорослості та індивідуальна самосвідомість.
Кризи дорослого життя
У віці на передній план виходять процеси індивідуалізації особистості. Кризи життя за роками розбиті дуже умовно. Вони більше спрямовані на внутрішнє заповнення.
Поява криз життя психологія пояснює виникненням можливості альтернативного вибору життєвого шляху.
Детально, на значній вибірці чоловіків нормативні кризи досліджував Д. Левінсон. Він виділив 3 основні переходи в їхньому житті, які перегукуються з жіночою моделлю зростання. Особливо він загострив увагу кризі середини життя — віці 40 – 45 років. До того ж виділив періоди кризи життя, які були найстресовішими.
Завдання, які вирішує криза набуття ранньої дорослості, — від’єднання від батьківської сім’ї та визначення своєї позиції в дорослому суспільстві. Також формується “мрія” – бездоганна картина майбутнього, до якої потрібно прагнути.
Заснований на тому, що реалізована насправді «Мрія» не виправдала очікувань. Відбувається підбиття перших підсумків, перегляд цілей та життєвих позицій, трансформація позитивних та негативних переконань .
Кризу середнього життя вважають мотиваційною. Відбувається розуміння того, що мрії юності не справдилися, фізичні здібності згасають і необхідно шукати та досліджувати нові можливості для реалізації у житті. Така ж класифікація та поділ на періоди криз життя характерна і для жінок. Різниця лише в тому, що спостерігається прив’язка криз до сімейного життя та важливих подій, пов’язаних із нею: сепарація від батьків, весілля, народження дітей, розлучення.
Цей переломний момент ґрунтується на тому, що набуті цінності вже перевірені та усталені, але ще не до кінця засвоєні. Відбувається переоцінка життєвого багажу та придбань.
Людина розуміє, що життя добігає кінця. Він аналізує прожитий час, усі свої досягнення та заслуги. Якщо результат дозволяє відчути себе успішним, то криза закінчується набуттям мудрості, подяки та повноти. Якщо ні, то людина занурюється у відчай.
Слід зазначити, що глибина кризи та рівень життя людей ніяк не пов’язані.
Кризи життя сім’ї
Оскільки сім’я є значною частиною життя кожної дорослої людини, варто розглянути питання криз сімейного життя. Вони є критичні моменти в парі, коли внутрішня гармонія порушується і виникає відчуття незадоволення. Це найчастіше пов’язано з появою змін у укладі сім’ї, що встановився. Вони не приймаються одним із подружжя, але впоратися старими засобами у нього не виходить. Ці руйнівні нововведення може привнести і особистісну кризу кожного з подружжя.
У криз сімейного життя виділяють такі етапи:
- 1-2 роки – народження дитини;
- 3-6 років – освоєння дитиною мови;
- 7-9 років – вступ до школи;
- 10-14 років – підлітковий період дітей та криза середнього віку у батьків;
- 15-19 років – початок самостійного життя дітей, залишає будинок батьків;
- 20-24 років – освоєння нових ролей бабусі та дідуся, усвідомлення старості;
- 25-30 років – згасання сексуального життя.
Як стверджує сімейна психологія, кризи сімейного життя прив’язані здебільшого до дорослішання та становлення дітей. Доведено, що бездітні пари або розпадаються у перші роки, зламавшись про першу кризу спільного життя, або залишаються разом назавжди.
У будь-якому випадку існує два варіанти виходу з кризи:
- конструктивний, коли всі сили кинуті збереження сім’ї;
- деструктивний – пара розходиться.
Наразі не прийнято стверджувати, що один із варіантів пріоритетний. Збереження сім’ї справа складна, витратна і не завжди потрібна. Зберігати відносини, що зжили себе, на шкоду кожному з подружжя. Але якщо у конкретній сім’ї ще є цінність, то хороший психолог допоможе подолати чергову кризу.
Отримати знання про способи вирішення криз та особистих, та сімейних ви можете на курсі « Психологічне консультування та коучинг ».
