Щорічно близько 8% людей стикаються з острахом негативної оцінки оточуючих. Щоб уникнути її, багато хто цілеспрямовано уникає спілкування та відносин, що призводить до їх поступової ізоляції. Так проявляється соціофобія — стан, який може ґрунтовно зіпсувати особисте та професійне життя людини.
Як позбутися соціофобії, якщо вона заважає жити? Чи можна зробити це самостійно?
Причини та ознаки виникнення соціофобії
Соціальна фобія (соціофобія) проявляється у вигляді постійного страху перед виконанням дій на публіці. Людина намагається уникати їх. Якщо це вдається, тривога зменшується та психологічний стан стабілізується. Але при цьому руйнується соціальна сфера людини, знижується комунікабельність , рвуться близькі контакти. Клієнти розуміють необґрунтованість свого страху, але це допомагає. Наростає тривога від очікування страху. У сучасному світі поштовх для масового ураження людей соціофобією дала онлайн-залежність. Захоплення віртуальною реальністю посилило внутрішню самотність людей, звівши до мінімуму живе спілкування.
Вперше соціофобія проявляється у підлітків. Середній вік захворювання – 15 років. Причини виникнення соціофобії визначаються кількома факторами:
- Біологічні. Передбачається генетична схильність, дисфункція деяких гормональних систем, навчання страхів у сім’ї чи оточенні;
- Глибинними переконаннями. Їх створюють глибокі дитячі травми, коли з дитини сміялися, ганьбили перед кимось. Іноді соціофобія проявляється у дітей, оповитих гіперопікою, коли не навіяється думка, що світ небезпечний;
- Травмуючими ситуаціями. Жорстоке висміювання вчителем перед класом, грубе глузування батьків, психологічне насильство;
- Поточною моделлю поведінки. Вона включає автоматичні думки з ухилом на катастрофізацію, тривожні питання, самознецінення;
- Підтримуючими факторами. Сюди відносять гіперчутливість, нерозвиненість комунікативних навичок, негативну самооцінку, когнітивні спотворення.
Найпоширеніші симптоми соціофобії – це страхи:
- зганьбитися;
- привернути увагу;
- безглуздої поведінки;
- вживати їжу перед людьми;
- використання громадських закладів;
- виступати перед публікою;
- зав’язати розмову чи підтримати розмову;
- попросити щось.
Також при соціофобії спостерігаються:
- низька самооцінка;
- утруднення встановлення зорового контакту;
- тремтіння рук;
- нудота, діарея, блювання.
Ці симптоми можуть виникнути перед ситуацією, в якій клієнту властиво відчувати страх. Додатково можуть виникнути і фізичні нездужання:
- прискорений пульс та серцебиття;
- ригідність м’язів;
- відчуття спраги та пересихання в роті;
- порушення терморегуляції, пітливість;
- головний біль;
- тремор рук;
- панічні атаки .
Як боротися із соціофобією?
Оскільки більшість хворих пристосовується, чи потрібно намагатися подолати соціофобію? Клієнти свідомо вибирають самотність і зводять будь-які контакти зі сторонніми людьми до мінімуму. Здається їм це подобається.
Насправді це ще більше посилює невпевненість у собі, посилює страхи. Варто спробувати позбутися соціофобії, як мінімум для того, щоб стан не погіршився і не переріс у серйозний психічний розлад. Як можна позбутися соціофобії самостійно? Йти на контакт із оточуючими через «не хочу», спілкуватися, навіть якщо страшно.
Якщо не можете подолати страх, слід звернутися до психолога. Перед тим, як почати лікувати соціофобію, фахівець повинен правильно її діагностувати. Для цього психологи використовують тест на соціофобію зі шкалою Лейбовича. Потрібно вдумливо відповісти на кілька питань, а потім оцінити ступінь тривожності та сили страху. Ця шкала дуже проста у використанні, тому тест на соціофобію підходить і для підлітків.
Лікування подібних станів полягає в усуненні страхів та тривоги за допомогою лікарських препаратів. З медикаментів найчастіше призначаються антидепресанти. Їм на допомогу ситуаційно додають транквілізатори.
Однак на початку терапії найбільша перевага в лікуванні соціофобії надається психотерапії.
Фахівці, які використовують тренінг соціальних навичок для подолання соціофобії, практикують кілька методів опрацювання поведінки. Усі вони допомагають клієнтам покращити соціальну взаємодію. Зазвичай моделюється низка ситуацій, які провокують страх, і пропонується учасникам тренінгу з лікування соціофобії спробувати себе в них. Робота йде під керівництвом та контролем психотерапевта. Потім результати спільно обговорюються.
Хороший ефект лікування соціальної фобії показав курс когнітивно-поведінкової психотерапії. У його основі розуміння хибності своїх висновків і переконань, що з сприйняттям конкретної ситуації. Подальша боротьба з ними та підміна їх дозволяє позбутися фобії та зменшити тривожність.
