Про що мова? Принципи коучингу визначають корисність сесій і дозволяють клієнту отримати максимум користі у співпраці з коучем. Найбільш відомі правила викладені Еріксоном: позитивні наміри, неминучість змін, вигідність поведінки, достатність ресурсів.
На що звернути увагу? Крім цього, виділяють інші принципи, наприклад, етичність, конфіденційність, конгруентність. Не менш важливими є якості самого коуча і обраний метод роботи.
З цього матеріалу ви дізнаєтесь:
- Поняття коучингу
- Види коучингу
- Фундаментальні принципи коучингу
- 5 принципів коучингу за Еріксоном
- Методи коучингу
- Вимоги до коучу
- Інструменти коучінга
- Помилки у коучінгу
- Часті питання про принципи коучингу
Поняття коучингу
Що таке коучинг? З англійської «коучер» перекладається як «тренер». Але в даному випадку мається на увазі процес психологічного коригування, який здійснює людина зі спеціальними навичками – коуч, в результаті якого клієнт знаходить спосіб досягнення своєї мети.
Інше, більш формалізоване визначення цього терміну дає міжнародна організація коучої ICF. У разі мають на увазі вибудовування партнерських відносин із клієнтом, у результаті останнього стимулюються творчі процеси, відбувається розкриття професійного і особистісного потенціалу.
Не треба думати, що коучем може стати кожен, хто пройшов базовий курс психології. Тут потрібно спеціалізоване навчання, за результатами якого освоюються необхідні методики і формуються якісно нові навички, трансформується особистість самої людини. Процедура коучингу здійснюється у вигляді сеансів (сесій), які є особистими зустрічами, що тривають від 15 хвилин до години. Тривалість сесії, що рекомендується, 40 хвилин. Кількість сеансів залежить від багатьох факторів:
- масштаб формулованої мети;
- рівня навичок встановлення цілей у клієнта;
- глибина проблеми поточної ситуації клієнта;
- готовність замовника реалізовувати знайдені рішення на реальність поза коучингового процесу.
Коучинг – це комплекс психологічних інструментів з різних практик, наприклад, з:
- психології;
- менторингу;
- тайм-менеджмент;
- бізнес-консалтинг.
Всі ці та інші техніки можуть застосовуватися комплексно на розсуд коуча. Весь інструментарій призначений для того, щоб зробити процедуру самовдосконалення ефективнішою.
У коучингу клієнт розглядається не як пацієнт, якому потрібна допомога, а як повноцінна дієздатна особистість, яка має необхідні ресурси для здійснення змін. Коуч у цьому сенсі є лише агентом, який допомагає замовнику вибрати напрямок свого розвитку та належний інструментарій.
Якщо висловити загальну ідеологію за допомогою коротких сентенцій, то коучинг у житті клієнта відповідає фразі: «Я хочу, щоб було так», а не: «Я не бажаю, щоб так було», яка більше відповідає ідеології психології (втім, багато залежить від школи).
Види коучингу
Розрізняють такі види коучингу:
- індивідуальний;
- груповий;
- корпоративний.
Залежно від суб’єктності коучинг може призначатися для:
- керівників;
- підлітків;
- цілих команд.
Залежно від застосовуваного інструментарію коучинг буває:
- невербальним (де формуються стійкі тілесні звички);
- коактивний (з повним зануренням у розмову);
- фітнес-коучинг.
З погляду націленості рішення певних завдань виділяють такі типи коучинга:
- Професійний тип.
Він є системою з цілої серії сесій, протягом яких фахівець (коуч, що має відповідну сертифікацію) працює з клієнтом над його професійним зростанням і розвитком. Фінальні цілі формує замовник.
- Міжнародний коучінг.
Міжнародна Коучингова Федерація об’єднала тисячі спеціалістів (коучів) по всьому світу. Завдяки їй були сформульовані світові стандарти якості проведення коучингових сесій, а саме:
- стандарти компетентності;
- норми коучингової етики
У рамках міжнародного коучингу клієнтам пропонуються різнопланові сесії (як групові, так і індивідуальні), а окрім них – програми тренінгів, які спрямовані на максимальне розкриття потенціалу населення планети в абсолютно різних галузях (на власний розсуд).
- Експонентний коучинг.
Коуч прагне розширити обрії мислення свого клієнта, щоб той зміг відчувати світ чіткіше. Завдяки такому виду коучингу підвищуються стандарти життя людини, крім того, змінюється формат його мислення: негативні події, що відбуваються в його житті, перестають на його емоційний стан навіть слабкий вплив.
- Трансформаційний коучінг.
Інакше його називають технологією відмови від стереотипів у мисленні. У результаті це призводить до доброї зміни особи клієнта, причому швидкість перетворень є відносно швидкою.
Фундаментальні принципи коучингу
Розглянемо фундаментальні принципи, яким має слідувати коуч.
Конфіденційність
Цю особливість можна назвати основною. Під цим мається на увазі, що коуч за жодних обставин не стане оприлюднювати предмет його спілкування з клієнтом. Більше того, у найсуворішому секреті має триматися й інформація щодо деталей того, що саме відбувалося на зустрічах.
У таємниці також має залишатися навіть сам факт звернення замовника. Це можна назвати професійним стандартом якості. Воно і правильно, адже якщо фахівець не справляється з дотриманням основного принципу коучингу, то очікувати від нього виконання інших тонкощів консалтингового процесу, мабуть, зайве.
Фокус на рішення
Метою коучингу є акцентування уваги не на проблемі, а на створенні позитивного результату. Робота проходить у полі “що буде, коли я це завдання успішно вирішу?”. Дуже часто в коучинг приходять з усвідомленням, що ситуацію, що склалася, потрібно міняти, змушують обставини і не влаштовують результати. Тобто мають місце події, з якими замовник самостійно впоратися не може (причини при цьому можуть бути різними).
Орієнтованість на клієнта
Світ різноманітний у всіх своїх гранях, як і люди, що населяють цю планету. Кожен індивід переживає ті чи інші події по-різному через особливості нервової системи та способи сприйняття інформації. Звідси ніякі «універсальні» принципи в коучингу неможливі взагалі, так само як і немає будь-яких норм і правил (не про правила проведення консультацій, а про стандарти життя клієнтів).
Коуч у процесі розкриття можливостей замовника завжди знаходиться в контексті життєвих правил та переконань клієнта, і це відповідає правилу “безоціночності” по відношенню до вибору та прийнятих рішень клієнта.
Опора на позитив
Йдеться про один із принципів коучингу Мілтона Еріксона: «Кожен індивід апріорі має у своєму розпорядженні всі необхідні ресурси для реалізації задуманого». Для допомоги клієнта коуч вивчає проблему з метою знаходження опорних ресурсів, які можуть допомогти при виході зі складної ситуації.
Проблема клієнта у тому, що, перебуваючи в епіцентрі проблемних обставин, він часом просто може відмовитися від перевірки власних припущень.
Фахівець здатний побачити та почути в рамках сесії приховані конфлікти у переконаннях клієнта та за допомогою інструментів коучингу допомогти клієнту їх побачити та усвідомити, провести аналіз ситуації з різних позицій та знайти нове рішення для вирішення ситуації.
Конгруентність
Цей термін означає справжність і щирість, а також відповідність внутрішнього і зовнішнього. «Конгруентність — це відповідність, узгодженість внутрішнього змісту людини (його установок, поглядів, емоцій та почуттів, станів, переживань) та її зовнішніх проявів — поведінки, вербального вираження своїх почуттів та емоцій.
Працює на основі авторитарності та директивності. Це вкрай небажано, тому що при цьому ефективність сесії зводиться нанівець, адже велика кількість часу та емоцій йде на підтримку відповідної лінії поведінки (так званих масок у грі коуч – клієнт).
Все це зовсім не потрібне, тому що в такому форматі замовнику вкрай важко розкрити свої можливості. Коучинг, на відміну від тренерства, максимально спрямований на налагодження довірчих партнерських відносин. Коуч та клієнт абсолютно на рівних. Це обумовлено принципом Мілтона Еріксона “з тобою все ок, і зі мною все ок”
5 принципів коучингу за Еріксоном
Принципи коучингу відомого американського психотерапевта Мілтона Еріксона багатьом часто видаються спірними, їх часто називають тонкими гранями в коучингу. Але саме завдяки їм терапевт домагається того, щоб клієнт глянув на свої проблеми інакше:
- Люди добрі такі, які є.
Неприпустимо нікого ні з ким порівнювати. Усі люди унікальні та індивідуальні, і в цьому полягає наша реальність. Будь-який професійний фахівець у психотерапії працює з людиною такою, якою вона є.
- Людина вже має все необхідне, щоб бути щасливою.
Завдання коуча – не давати клієнту чогось такого, чого в нього спочатку немає, а надати можливість розкрити особистий потенціал і набути необхідних навичок та вмінь, щоб він набув здатності самостійно усунути свою проблему.
- Людина вибирає найбільш вигідний йому спосіб поведінки.
Клієнт завжди прагне вибрати найпростіший шлях виходу зі становища, проте це зовсім не означає оптимальне рішення, т.к. засноване на виборі тих варіантів, які в людини вже напрацьовані на момент виникнення ситуації. Тому після запитання: «Чого б вам хотілося досягти цього життя?» – Коуч ставить наступне запитання: «Чого б хотіли ще?». Зазвичай після нетривалої паузи людина починає оцінювати реальність ширше у пошуку ментально доступних їй варіантів. Півсправи зроблено.
- В основі кожного вчинку лежать позитивні наміри.
Вкрай важливим є виявлення причин, чому клієнт опинився у проблемній ситуації. Тільки коли вдасться пройти з клієнтом більш масштабне сприйняття ситуації.
- Зміни неминучі.
Стародавні мудреці казали: “Все тече, все змінюється”. І справді, навіть у тягучі часи середньовіччя змінювалися обставини, політичні режими, досвід тощо. Можна просто бути свідком змін, що відбуваються, або спробувати на них якийсь вплив і навіть намагатися їх контролювати.
Ще за п’ять десятиліть до того, як коучинг оформився як психологічна практика, Мілтон Еріксон сформулював ідеї, які лягли в основу коуч-позиції, яку зобов’язаний займати фахівець при взаємодії з клієнтом. Тому професійний коуч насамперед задіює різні види сприйняття замовника, щоб якісніше вивчити його проблеми та допомогти визначити доступні способи їх вирішення.
Методи коучингу
Моделів проведення консультацій розроблено дуже багато. Відповідно до бестселера Боба Бейтса «76 моделей коучингу» їх налічується майже вісім десятків. Серед перерахованих у книзі алгоритмів є як «тиражні» варіанти, так і суто авторські, які розроблені під потреби конкретної людини. Це дає можливість як коучу, так і клієнту досягати найкращих результатів.
У нашій країні найчастіше використовуються такі моделі коучингу, як:
- ГРОУ (ЗРОСТАННЯ). Ця модель вважається універсальною. Назва (GROW) є скороченням-абревіатурою від слів ціль, реальність, варіанти, намір.
- Модель Score (Скор) дуже схожа на модель ГРОУ, але тут є виняток: в даному випадку клієнт усвідомлює, що йому потрібна допомога в досягненні якоїсь мети, але тільки сформулювати її він не може. Тому фахівець починає з’ясовувати внутрішні бар’єри, які перешкоджають не тільки ефективній дії, а й насамперед виникненню бажання чогось хотіти. Надалі дія відбувається за сценарієм ГРОУ.
- «Колесо балансу» . Цей спосіб психоаналізу дуже популярний. На початку процесу коло ділиться на вісім секторів, що уособлюють різні сфери діяльності людини. Далі кожна частина оцінюється за 10-бальною шкалою. Потім коуч пропонує клієнту деталізувати всі сфери більш вузькі ділянки, після чого замовник повинен їх «перетасувати», навівши порядок у своїх пріоритетах і проблемних сферах.
- Т-модель . Правильно назвати даний метод алгоритмом постановки питань, за допомогою яких клієнт підводиться як до усвідомлення проблем, так і способу їх вирішення та вибору інструментарію. Зазвичай коучі зображують подібну модель у вигляді літери Т – звідси й назва: горизонтальна «перекладина» означає пошук можливостей, а вертикальна – заглиблення у конкретні дії.
- СМАРТ (SMART) . Тут основний акцент робиться на пошуку та формулюванні мети. При цьому вона має бути досяжною у розумний термін. Після набуття балансу завдань клієнт отримує мотивацію, а головне, відкриває у собі резерви, дозволяють досягти заявленої мети.
Однак хоч би якою була сформульована коучем завдання, догмою вона не є. Різні моделі взагалі рідко практично зустрічаються в чистому вигляді. Досвідчений фахівець оцінює клієнта, вивчаючи його особистість, і пропонує те, що найкраще підійде йому, у тому числі з урахуванням поточного настрою.
Вимоги до коучу
Виділяють кілька навичок, якими має володіти професійний коуч:
Рапорт
Інакше це можна назвати здатністю розмовляти з клієнтом його мовою. Як у них це виходить?
Комунікативно людей можна порівняти з радіоприймачами – усі вони мають власний настрій. Коуч вміє розпізнати таку «хвилю» і стає своєрідним передавачем, що мовить зрозумілою клієнту мовою.
Активне слухання
Насамперед коуч встановлює атмосферу довіри з клієнтом. Далі він починає просто слухати його. Навичка «професійного слухача» вкрай складна, адже хочеться прокоментувати, порадити, доповнити, зрештою… Спробуйте відповісти на запитання, чому діти перестають спілкуватися з батьками. Через невміння слухати.
Те саме стосується і проблем, пов’язаних з нездатністю та небажанням подружжя слухати та чути один одного. І саме тому фахівець має слухати не просто уважно, а активно! Слухати потрібно настільки уважно, щоб клієнт зміг нарешті побачити себе збоку і зрозуміти, чого саме він по-справжньому хоче досягти.
Визнання та підтримка
Коуч – це багато в чому не суб’єкт. Його залучають для того, щоб він надав допомогу у досягненні цілей, які клієнту здаються важкими.
У мрії мрійника спочатку не вірить ніхто, крім нього самого. Коуч в даному випадку стає ще одним суб’єктом, який теж вірить, тим самим він надає клієнту вдвічі більше впевненості у власних можливостях. При цьому коуч не повинен фальшивити – його висловлювання повинні бути оптимістичні, але не улесливі, а значить, він повинен повною мірою перейнятися проблемою замовника. Ключовим завданням коуча є бачити унікальні особливості клієнта та його сильні сторони.
Формулювання питань
Уміння питати – ціле мистецтво, оскільки коректно поставлене питання найчастіше звільняє клієнта від пут, які стримують його підсвідомість. У кожного індивіда існує власний набір ресурсів, що він схильний недооцінювати і навіть помічати. За допомогою формулювання питань коуч підтримує замовника, дає йому додаткові шанси побачити та правильно оцінити свої можливості, щоб зрозуміти, що потрібно робити.
Коуч має вміти керувати власним життям, своїми емоціями
До поняття «управління життям» належить:
- розуміння себе;
- формування цілей;
- здійснення планування;
- дисципліна під час виконання своїх планів;
- вміння формулювати та приймати рішення.
До поняття «управління емоціями» входить:
- свідоме розуміння свого емоційного стану;
- навички зміни особистого емоційного стану;
- входження у ресурс;
- вміння розслаблятися та навички виходу зі стресу;
- здатність швидко заспокоюватись.
До поняття «вплив на людей» входить:
- наявність навичок презентації ідей та концепцій;
- здатність ведення переговорів;
- навички продажу;
- досвід громадських виступів;
- схильність до створення та підтримання дружніх відносин;
- вміння виходу із конфліктних ситуацій;
- досвід ведення облікових записів у соціальних мережах;
- Можливості копірайтингу.
Інструменти коучінга
Розглянемо інструменти, якими має володіти коуч.
Відкриті питання
Всі питання поділяються на дві великі категорії: закриті та відкриті. Закритими називають ті, які мають 2-3 конкретні відповіді («так», «ні» або вибір однієї з альтернатив).
Приклади закритих питань:
- Підеш у супермаркет?
- Тобі меду чи згущеного молока?
Відкриті питання конкретних відповідей немає. Але вони дають змогу висловлюватися у вільному форматі. Зазвичай починаються на «що», «як», «коли», «чому», «навіщо» та ін.
Приклади відкритих питань:
- Куди ти хотів би поїхати на канікулах?
- Як ти оцінюєш результати політики, що проводиться в країні?
Відповіді на відкриті питання дозволяють клієнту скласти об’єктивне враження щодо свого становища. Ось чому в коучінг застосовуються переважно тільки відкриті опитування.
“А що ще?”.
На всі труднощі люди, зазвичай, реагують звичним чином. Наприклад, для того щоб вписатися в дедлайн, людина приховано намагається:
- скоротити обсяги завдань;
- збільшити та урізноманітнити наявні ресурси;
- знизити стандарти якості роботи, що здається (щоб підвищити ймовірність її проходження).
Часто ці шаблони дуже дієві, і тоді проблем немає. Але коучинг зазвичай затребуваний, саме прості рішення не спрацьовують. І тут відповідь на запитання: «А що ще?», – заданий щонайменше тричі, допомагає побачити нові можливості.
Питання зрушення
Ця техніка працює “від зворотного”. Від клієнта потрібно, щоб він уявив, що його проблема вирішена. Далі замовнику пропонується накидати ті дії, що призвели до вирішення проблеми.
Приклади:
- «Отже, уявіть, ніби ваш начальник нарешті погодився збільшити зарплату. Завдяки яким аргументам (вашим/не вашим) він міг би на це піти?»
- «Уявіть, що іспит, якого ви так боїтеся, вже успішно складено. Як ви вважаєте, завдяки чому це могло статися?»
Такі питання дозволяють клієнту дистанціюватися від проблемної ситуації. Так, успіху він поки не досяг, але й проблеми таким чином стосуються також його.
Приклади:
- «Якби завдання, що стоїть перед вами, було поставлено перед успішним маркетологом, то, як ви думаєте, з чого він почав?».
- «Давайте уявимо людину, яка опинилася перед порівнянним вибором. Як ви вважаєте, які критерії допомогли б йому визначитися?»
Зміщення фокусу уваги на когось іншого, нехай навіть і гіпотетичного, дозволяє полегшено відступити від наявних шаблонів і установок. Саме це робить цю техніку настільки ефективною.
Шкалювання
Це дуже поширений у різних напрямках психотерапії інструмент. У коучингу він застосовується для того, щоб допомогти клієнту провести об’єктивну оцінку подій, що відбуваються, і розуміти, як саме діяти в подальшому.
Приклад: клієнт загалом має претензії до поточної якості життя. У цьому випадку коуч пропонує йому оцінку її рівню за шкалою, наприклад, від 1 до 10 (1 – все дуже погано; 10 – навпаки). Систему виміру, природно, можна вибрати і 100-бальну.
При виборі середніх значень клієнта просять конкретизувати, чого ближче виставлена «6»: до «5» чи все-таки до «7». Якщо десь показники близькі до крайніх точок, то коуч цікавиться: «От якщо замість виставленої «8» буде «9», що в цьому випадку зміниться з погляду поставленої мети і чого не вистачає для того, щоб оцінка стала саме «9» »?»
Помилки у коучінгу
Наведемо найпоширеніші помилки професійних коучів:
- Коуч активно та емоційно підключається до вирішення проблем клієнта.
Коуч не повинен ставати співучасником подій. Його завдання навіть не спрямовувати, а сприяти тому, щоб клієнт сам переосмислював власні дії, цілі та підбирав інструментарій для їхнього досягнення. Іншими словами, йдеться про поєднання повної зануреності разом із діяльною відстороненістю.
- Чужий біль коуч починає переживати як свій власний.
Клієнт може йти в емоції у процесі сесії. А коучу потрібно підтримувати власний емоційний спокій, щоб зберігати ясність свідомості. Одним з ключових навичок професійного коуча є навичка відключати емоцію співпереживати та навичку усвідомлювати та відокремлювати свої емоції від емоцій клієнта.
- Генерація порад.
Це неприпустимо робити за жодних обставин – у результаті коуч виявиться у всьому винен.
- Відсутність навички розвороту клієнтської напруги йому на благо.
Коуч повинен знайти внутрішній дискомфорт клієнта та стимулювати його до активності для вирішення цієї проблеми. Полегшувати роботу замовнику не можна.
- Штучна нав’язливість.
Не потрібно намагатися врятувати людину, яка не просить допомоги, не девальвуйте власний авторитет. Ключова навичка: без запиту не коучити.
- Вирішення власних проблем за рахунок клієнта.
Під час сесії коуч не повинен демонструвати жодних власних потреб. Є такий жарт у клієнтів коучінга: коучинг це місце, де я плачу за право не чути фразу: “у мене так само було”.
- Слава переможця.
Коуч не повинен перетягувати на себе лаври переможця клієнтських проблем.
- Іноді коучі виявляються не в змозі здійснити перевірку власних припущень.
Фахівці не повинні ставати учасниками життя клієнтів. Для цього коуч повинен коректно вибудовувати стосунки з клієнтом і після роботи уникати спокуси стежити за життям та результатами клієнтів.
- Нездатність йти у глибину, працювати з глибинними запитами.
Клієнти зазвичай розповідають не всі. Професійний коуч повинен уміти бачити ситуацію глибше та формулювати питання з опорою на прояви емоцій та сигнали тіла, а не лише слова.
Як же виправляти перелічені помилки
- Перша ж озвучена клієнтом тема є метою звернення. При цьому глобальне завдання людина може на першому етапі не визначати. Тут коуч зобов’язаний допомогти сформулювати питання та узгодити із замовником плани щодо його вирішення. Це відбувається, як правило, на етапі рапорту та контрактингу. Якщо глибинний запит з’явиться в ході сесії, коуч зобов’язаний уточнити у клієнта на якому рівні клієнт готовий працювати далі.
- Зацікавленість у досягненні цілей у коуча має бути вищою, ніж у клієнта. При цьому фахівець не повинен брати на себе відповідальність за доведення розпочатого проекту до логічного завершення – обов’язок замовника. Завдання коуча: вірити в ресурси та можливості клієнта більше, ніж вірить клієнт.
- Алгоритм дій має бути суворо визначено. Завжди потрібно дотримуватись плану – лише в цьому випадку вдасться зберегти гармонійне спілкування із клієнтом.
- Пропоновані інструменти вирішення проблем повинні узгоджуватися з результатами.
- Коучу-новачку не варто намагатися будувати із себе профі, не маючи на те підстав. Якщо не вистачає впевненості, допоможе аутотренінг. Крім цього, кожен коуч повинен мати свого супервізора і регулярно проходити менторинг.
- Ніколи не поспішайте з висновками – завжди проводьте комплексний аналіз даних, що надходять і лише після цього приступайте до вироблення рішень.
- Сесії мають закінчуватись конкретними діями, а не абстрактними планами. Кожне заняття має допомагати клієнту досягати його цілей.
Часті питання про принципи коучингу
Відповідаємо на часті запитання.
Які відмінності між коучингом та менторством?
І менторство, і коучинг мають на увазі використання подібного інструментарію, але менторство – це довгострокова місія, на відміну від коучингу. Та й ментором може бути колега підопічного, який просто має глибший досвід у питанні.
Де застосуємо коучинг?
Це залежить від різновиду коучингу, проте головним чином це пов’язано з особливостями взаємин із клієнтом. Вкрай популярна подібна технологія у тих, хто переживає проблеми чи різке зростання у бізнесі та кар’єрі.
Які умови успішного коучингу?
Для цього потрібно дотримуватися трьох правил:
- Довіра . Коуч та клієнт повинні бути максимально впевнені один в одному.
- Рівноправність . Сесія повинна бути подібністю до рівноправного партнерства. Жодних «головних» та «відомих».
- Наявність конкретної та вимірної в результатах мети . Абстрактність неприпустима. Завдання мають бути конкретними та досяжними.
Немає жодних універсальних успішних практик, які підходять для всіх та кожного. Багато залежить від професіоналізму коуча, а також від особистих якостей клієнта – сприйнятливості готовності працювати. Однак правила та принципи коучингу, перераховані вище, можуть бути дуже корисними.
