Про що мова? Самоактуалізація особистості проявляється у потреби людини розкрити свій потенціал. Наприклад, чудовий фахівець, який добре заробляє, цікаво проводить вільний час, користується любов’ю та повагою оточуючих, може не почуватися реалізованим. Йому потрібно самоактуалізуватись, тобто зробити те, в чому він відчує себе повністю розкритим.
Що робити? На самоактуалізацію впливають зовнішні чинники. Це виключно внутрішня потреба. І якщо вона вже існує, потрібно йти до її задоволення. Для цього є чимало способів, але на шляху до успіху чекають перепони.
Суть самоактуалізації особистості
У гуманістичній психології самоактуалізація особистості має на увазі дії, що характеризують її розвиток, а також потребу в реалізації своїх можливостей та розкриття особистісного потенціалу. Це поняття було запроваджено автором організмової теорії К. Гольдштейном.
Самоактуалізація особистості людини заснована на внутрішній мотивації, що проявляється у постійному бажанні рухатися вперед, ставити цілі та досягати їх. Замотивовані люди завжди розвиваються, створюючи нові ресурси для цього.
Цей процес не диктується соціумом чи культурою, але сприятливі соціальні умови, безумовно, впливають нього.
Самоактуалізація ґрунтується на наступних цінностях:
- реалізація потенціалу;
- особистісна свобода;
- прагнення розвитку.
Явище та термін «самоактуалізація» розглядали популярні американські психологи Абрахам Маслоу (засновник піраміди потреб) та Карл Роджерс.
Останній дотримувався теорії самоактуалізації особистості, згідно з якою кожна людина потребує розвитку від самого народження, оскільки бажання стати цілісною та незалежною є в неї в підсвідомості. Також психолог вважав, що жодні обставини не зможуть служити перепоною на шляху саморозвитку, і якщо створити сприятливі умови, то цей процес відразу ж запуститься.
Піраміда людських потреб А. Маслоу має кілька ступенів, найвища з яких – самоактуалізація та самореалізація особистості, але щоб її досягти, потрібно добре постаратися.
Ця модель говорить про те, що людині необхідно бути тим, ким вона може бути. Це і є потреба в самоактуалізації особистості, яка співвідноситься з бажанням реалізувати себе, а саме із втіленням у життя властивих їй можливостей. Іншими словами, це прагнення знайти самого себе.
Після того як людина задовольнила свої базові потреби, наступним кроком стає здійснення дій, що забезпечують його саморозвиток та самоактуалізацію як особистості. Тепер настав час реалізувати всі потенційні можливості, закладені при народженні.
Ознаки самоактуалізації особистості
Після закінчення діагностики самоактуалізації особистості Абрахам Маслоу зазначив, що у самореалізованих людей є деякі схожі риси.
- Реалізм . Вони зазвичай мають схильність до прийняття себе та оточуючих такими, якими вони є насправді.
- Незалежність від сучасних модних віянь та актуальних потреб, громадської думки, забобонів, стереотипів тощо. Такі люди можуть висловлювати власну думку і не люблять підкорятися чужим поглядам.
- Спонтанність, природність та простота . Самоактуалізована людина здатна прийняти існуючий порядок, але зовні. Це часто свідоме рішення, яке він демонструє, щоб уникнути розбіжностей із суспільством.
- Здатність бути на самоті . Багатьом людям часом необхідно усамітнитися, щоби розібратися зі своїми думками.
- Ділова спрямованість . Така людина часто зосереджена не на собі, а на вирішенні завдання, що стоїть перед ним.
- Стійкість перед впливом факторів , що викликають пригнічений стан. Якщо людина має відчуття, що одна з її потреб не може бути задоволена повністю, вона переживає це відносно спокійно.
- Свіжість сприйняття. Таким людям властиво знаходити щось нове в тому, що вже давно відомо. Вони здатні дивитися на ту саму річ з різних ракурсів. «Замилений погляд» – це не про них.
- Почуття згуртованості із усім людським суспільством. Йдеться про відчуття причетності до чогось більшого. Однак не плутайте його зі звичайною соціальною ідентифікацією.
- Граничні переживання – моменти інтенсивної радості, здивування чи захоплення. Інакше кажучи, у самоактуалізованих людей розвинена емоційна сфера. Такі переживання здатні зарядити їх енергією та натхненням.
- Дружні зв’язки з такими самими людьми. Зазвичай коло спілкування самоактуалізованої людини досить вузьке, і лише деякі друзі можуть похвалитися близькими та глибокими стосунками з нею. Неприязнь у міжособистісному спілкуванні йому неприйнятна.
- Здатність переймати нові знання в інших. Особистість, яка прагне соціалізації та самоактуалізації, намагається вчитися у кожного, хто може дати щось корисне. Таким чином, відбувається її постійний розвиток.
- Наявність стійких моральних норм , які можуть збігатися чи збігатися з традиційними догмами. Проте самоактуалізовані люди мають свої чіткі переконання.
- Гумористичне ставлення до життя і себе, здорова самоіронія. Незважаючи на це, такі люди не висміюють слабкі сторони оточуючих і не мають звички вдаватися до іншого низькопробного гумору.
- Відсутність ідентичності зі своєю культурою та критичне ставлення до неї. Такі люди здатні провести тверезий аналіз її позитивних та негативних сторін, не вдаючись до лапотного патріотизму. Однак несправедливо висміювати вони теж не будуть.
- Креативність . Навіть якщо це не творча самоактуалізація особистості, людина все одно схильна виявляти свою оригінальність. Наприклад, у мисленні, способі життя, підході до вирішення проблем тощо.
Безумовно, всі перелічені вище риси описують ідеальний портрет. Насправді самоактуалізованої особистості можуть належати лише деякі з них.
Основні види самоактуалізації особистості
Існує кілька видів процесу самоактуалізації особистості. Розкажемо про кожен із них докладніше.
- Гармонійна та проблемна.
Гармонійна самоактуалізація – це коли людина точно знає, яким шляхом їй потрібно йти, грамотно оцінює свої таланти і можливості і здатна вчитися на чужих помилках.
Проблема самоактуалізації особистості, навпаки, проявляється тоді, коли людина неспроможна визначитися з професією, постійно змінюючи сферу діяльності. Сьогодні він реалізує свій потенціал в одному напрямку, а завтра в іншому.
- Активна та обережна.
В активному стані відбувається реактивне прагнення людей до досягнення поставленої мети. Вони «горять» своєю ідеєю, які «внутрішній вогонь» сприяє мотивації оточуючих. Такі натури схильні до постійного ризику.
Також існує поняття обережної самоактуалізації, коли людина дотримується принципу: «Поспішиш — людей насмішиш». Він зволікає з реалізацією свого потенціалу, віддаючи перевагу розробці стратегії досягнення мети.
- Поверхнева та глибока.
Поверхневий вид передбачає розвиток особистих здібностей хаотично, без оцінювання своїх вчинків. Люди з такою самоактуалізацією не бояться демонструвати свої сильні та слабкі сторони. Їм неважливо, чи засудить суспільство їхні дії чи ні.
Глибока самоактуалізація має на увазі постійну роботу над своїми сильними сторонами та спроби позбавлення від недоліків. У цьому випадку людина оцінює свої дії та вчинки, прагне до створення гармонійних відносин із самим собою та суспільством.
Моделі поведінки для самоактуалізації особистості
А. Маслоу описав 8 моделей поведінки, за допомогою яких кожна людина зможе знайти підходящий спосіб самореалізації та дістатися на вершину піраміди потреб.
Присутня у цьому
Відповідно до концепції самоактуалізації особистості будь-хто, хто досяг у своєму розвитку певного рівня, вміє повністю усвідомлювати і відчувати те, що відбувається навколо нього прямо зараз. Він цілком, живо і самозабутньо, з глибокої концентрацією і залученістю, без невпевненості в собі та збентеження, властивого людям у підлітковому віці, віддається своїм переживанням.
Під час таких переживань ми намагаємося зосередитись на сьогоденні та розкрити нашу людську сутність. Так відбувається становлення нашого внутрішнього я.
Усвідомлювати свій вибір
Протягом усього дня нам доводиться робити безліч виборів, кожен з яких може йти прогресивним або регресивним шляхом. І замість того, щоб зупинитися на найменш лякаючому варіанті, який продиктований потребою у безпеці, нам потрібно усвідомлювати свої можливості та віддавати перевагу тому, що сприяє особистісному зростанню.
Самоактуалізація – це розвиток особистості, причому тривалий і безперервний. Тут завжди мається на увазі вибір із позиції роботи над собою. Наприклад, обдурити чи залишитися чесним у тій чи іншій ситуації.
Впізнавати себе
Однією з обов’язкових умов самоактуалізації особистості є врахування індивідуальних особливостей. Людина – це не глиняна чи пластилінова маса, вона має певний темперамент і якийсь внутрішній світ.
Тому, коли справа стосується ваших думок та почуттів, не потрібно орієнтуватися на суспільство чи сім’ю. Починайте вивчення свого я, слухайте власний внутрішній голос, за допомогою якого ви зможете прийти до себе справжнього. Це одна з головних цілей цього процесу.
Бути чесним
Не потрібно дотримуватися цього постійно, тому що іноді все-таки важливіше бути ввічливим і тактовним. Проте чесність, особливо перед собою, — це вірний шлях до відповідальності. Вибираючи його, ми актуалізуємо себе.
Не турбуватися про традиції
Чим більше ми дізнаватимемося про себе, тим частіше зможемо довіряти власній думці та висновкам. Соціум змушує нас діяти відповідно до заданих цінностей та смаків. Саме тому дуже важливо розуміти, що нам справді подобається і підходить, а що ні.
Абрахам Маслоу зазначав, що слідування таким шляхом навряд чи принесе людині багато популярності. Але усвідомлення того, що ваше покладання на себе не викличе загального схвалення, а також ваше вміння змиритися з цим — це частина самоактуалізації особистості.
Безперервно працювати над собою
Самоактуалізація не кінцева точка, тому що реалізація можливостей є постійним і складним процесом, який може бути продовжений будь-якої миті і в будь-якому обсязі.
Якщо людина стала пересічним музикантом чи вченим, то це зовсім не означає, що він самоактуалізувався. Важливо постійно розвиватися і робити все для того, щоб стати кращим у своїй справі або, принаймні, настільки хорошим, наскільки це можливо.
Помічати пікові переживання
Це звані перехідні моменти самоактуалізації особистості. Усі люди періодично відчувають щось подібне, але навмисно створити такі магічні ситуації неможливо.
Для початку найкращим рішенням стане порятунок від невірних уявлень та розуміння, чи вистачить вашого потенціалу для реалізації тих чи інших можливостей. Далі потрібно навчитися розпізнавати моменти «піка», оскільки за допомогою їх можна вибрати правильний напрямок самореалізації.
Працювати над своїми вадами
Розвиток особистості стане неможливим, а то й працювати над своїми слабкостями. Коли прагнеш стати найкращою версією себе, перед тобою постає безліч бар’єрів, які потрібно руйнувати. Це боляче та складно, але необхідно. За словами Маслоу, якщо нас чомусь і навчив психоаналіз, то це тому, що витіснення не найкращий спосіб вирішення проблем.
Самореалізація – природна людська потреба, але з кожного вона у пріоритеті. У такому разі прагнення до досконалості, що не є самоактуалізацією, принесе лише муки. Ймовірно, якщо порадитись із самим собою та прислухатися до своїх потреб, то можна зрозуміти, що вам не підходять такі складні лабіринти пошуку свого я. Однак використання представлених моделей поведінки у будь-якому випадку буде корисним для саморозвитку.
Перешкоди на шляху самоактуалізації особистості
Спочатку може здатись, що самоактуалізація особистості – це дуже просто. І ось ви приготувалися йти шляхом свого самовдосконалення. Однак це не так легко, як хотілося б. У житті кожної людини є безліч причин, через які вона відкладає втілення задуманого.
Є кілька факторів, які можуть завадити розкриттю ваших можливостей повною мірою:
- Мотивація . Точніше, її відсутність. Якщо немає причин для заняття чимось, то у вас не буде бажання досягати мети, хоч би якою важливою вона здавалася. Підсумком роботи у такому разі стануть зусилля, витрачені марно, а також відсутність морального задоволення.
- Лінь . Щоб чогось досягти, треба діяти, долаючи труднощі. Просто нічого не дається.
- Тиск суспільства. Насамперед це стосується тих держав, де у пріоритеті потреби колективу, а будь-який прояв індивідуальності не вітається, аж до жорстких покарань. Ще один приклад: складність у реалізації себе як особистості, коли твої таланти не потрібні.
- Страх , закомплексованість та відсутність впевненості в собі. Людина може жити спокійним розміреним життям, свідомо уникаючи труднощів. Але чи буде при цьому він щасливим чи успішним?
- Занижена самооцінка та хибні уявлення про свої здібності. Наприклад, людину починають відвідувати такі думки: «Мені цього нізащо не здійснити», «Я не зможу», «Це надто складно для мене» та інші.
Більшість факторів, що заважають реалізації, є в голові, тобто у свідомості. Варто лише викоренити їх, і ви побачите, як ваші справи підуть нагору, а також почнете здійснювати задумане.
Досягнення будь-якого рівня самоактуалізації особистості – це психічний процес, що відображає становлення та розвиток особистості, максимальне розкриття природного потенціалу, задатків, здібностей та індивідуальних особливостей. Його перебіг залежить від соціальних умов життя, історичного та тимчасового контексту.
Однак у широкому значенні лише сама людина може вплинути на своє майбутнє та саморозвиток. За бажання можна боротися навіть із найскладнішими психологічними проблемами та внутрішніми бар’єрами, використовуючи методи практичної психології. Самоактуалізація – це процес розвитку особистості, що відрізняється складністю та безперервністю.
Часті питання про самоактуалізацію особистості
Це самовираження і бажання жити відповідно до внутрішніх правил і природи, відображати те, що сама людина являє собою. Якщо покликаний бути музикантом стає лікарем, він не отримає задоволення від життя, яке було б, прислухайся він до своїх бажань.
Багато хто зрівнює ці поняття. Однак якщо реалізація себе продиктована бажаннями, що виходять ззовні, то самоактуалізація особистості – це цінність людини з позиції природи. Самореалізацію співвідносять із різними формами самовираження, самопроявления і самоствердження особистості, тоді як самоактуалізація розуміється як певного внеску у розвиток, особистісного зростання та втілення своїх потенційних можливостей.
На думку дослідника і автора цього терміну, особистість, що самоактуалізується, — це людина, яка закрила всі попередні ступені потреб: фізіологічні, потреба в безпеці, соціальній ідентифікації та престижі.
Какой мотив самоактуализации личности?
Это самовыражение и желание жить в соответствии с внутренними правилами и природой, отражать то, что сам человек из себя представляет. Если призванный быть музыкантом становится врачом, он не получит того удовлетворения от жизни, какое было бы, прислушайся он к своим желаниям.
В чем разница между самоактуализацией и самореализацией личности?
Многие уравнивают эти понятия. Однако если реализация самого себя продиктована желаниями, исходящими извне, то самоактуализация личности – это ценность человека с позиции природы. Самореализацию соотносят с различными формами самовыражения, самопроявления и самоутверждения личности, тогда как самоактуализация понимается в качестве определенного взноса в развитие, личностного роста и воплощения своих потенциальных возможностей.
Что значит «самоактуализирующаяся личность»?
По мнению исследователя и автора этого термина, самоактуализирующаяся личность — это человек, который закрыл все предыдущие ступени потребностей: физиологические, потребность в безопасности, социальной идентификации и престиже.
