Для російської культури трав’яні чаї та настої є історично звичними. Наші пращури використовували їх не тільки як повсякденний напій, але і як лікарський засіб. У цій статті поговоримо про те, скільки потрібно пити трав’яного чаю, всім і чи завжди вони корисні, які можуть бути побічні ефекти у трав’яних чаїв, і чого від них очікувати.
Трохи про історію чаю
Історія вживання напою з листя чайного куща бере свій початок у традиції стародавньої китайської кухні . Ботанічно рослина, з якої виготовляють чорний та зелений чай, називається китайською камелією.
Чорний і зелений чай – це дві крайності ферментації чайного листа: сильно зав’ялений, скручений і повністю ферментований чорний (у Китаї його називають червоним) або висушений, не скручений і ферментований зелений.
Між двома цими полюсами розташовуються:
- жовтий,
- білий,
- Улун.
У Європі чайний лист став відомий лише XVII столітті. До цього люди збирали та заварювали трави та ягоди. В Україні, наприклад, дуже популярною була трава Іван-чай (кіпрій).
Напої, приготовані не з камелії китайської називають фіто-або трав’яними чаями. Їх можна заварювати з однієї рослини або кількох (збирання).
Які трав’яні чаї?
Залежно від частин рослин розрізняють 5 видів трав’яних чаїв:
- з квіток (ромашкова, липова);
- з листя (м’ятний, смородиновий);
- з коренів та кореневищ (імбир, солодка, напій з коріння кульбаби );
- з плодів та насіння (малиновий, анісовий);
- із кори (крушини, дуба).
Цікаво, що є країни, в яких досі п’ють практично лише трав’яні чаї, наприклад, Франція. Класичний чорний чай там зустрічається виключно у пакетованій формі.
У французькій мові основа слова часто видозмінюється, тому назва трав’яного чаю “tisane” не дуже схожа на слово, від якого воно утворене – “tilleul” – липа.
Липовий напій має солодкуватий смак і «медовий» запах (насправді це мед має запах липи), що робить цей трав’яний чай улюбленим не тільки у Франції.
Липовий колір часто дають дітям під час хвороби підвищення імунітету . Він також має жарознижувальну, протизапальну та потогінну дію, і добре допомагає при застуді. Аналогічно працює і малина, щоправда, листя краще, ніж ягоди.
Однак, варто пам’ятати, що будь-який лікарський засіб, навіть рослинного походження, має свої побічні ефекти та протипоказання. Зокрема, при вживанні рослин з жарознижувальними властивостями рекомендують не одягатися надто легко.
Трав’яні чаї: користь та шкода
Користь фіточаїв настільки очевидна, що іноді ми забуваємо про те, що трав’яні чаї можуть завдати організму шкоди.
Незважаючи на те, що трав’яні напої є повністю натуральним продуктом, їх належать до потенційно алергенних. Тому різні збори протипоказані алергікам, особливо під час загострення захворювання.
Велике значення має місце проростання та збору рослини. У різних частинах рослини накопичуються радіонукліди, солі важких металів, токсини. Тому самостійно заготовляти фіточаї у міській зоні чи екологічно неблагополучних районах небезпечно.
Як правило, лікарські трави мають комплексну дію: замість одного, скажімо, протизапального ефекту, вони надають ще й потогінний, тобто. охолодження тіла. Тому таргетної дії на організм, подібно до ліків хімічного походження, рослини не мають. Відповідно, вибір рослини має на увазі хороші знання у фармакології та фармакогнозії.
Наприклад, в Україні часто як заспокійливий засіб вживають настоянку собачої кропиви. Ця рослина уповільнює роботу серця та знижує частоту серцевих скорочень, і в деяких випадках просто протипоказано. У період життєвих випробувань краще додавати до чаю коріння валеріани.
А ось плоди глоду, навпаки, посилюють частоту скорочень серця і можуть дати побічний ефект у вигляді підвищення пульсу та відчуття серцебиття. Тому вибираючи рослину важливо не тільки знати, як правильно її заварювати, але і як такий трав’яний чай впливатиме на організм.
Найкраще для здоров’я серця підійде чай із плодів шипшини. Він зміцнює судинну стінку та серцевий м’яз, допомагає відновлюватися тканинам, покращує стійкість до інфекцій. Але шипшина має ще й слабку жовчогінну дію, тому з ним потрібно бути обережним тим, у кого є каміння або пісок у жовчному міхурі.
Які трав’яні чаї можна пити щодня?
Так як вибрати трав’яний чай не завжди просто, варто уважно вивчити інструкцію або іншу супутню документацію щодо протипоказань. Якщо зараз ви проходите лікування, обов’язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем. Будь-які трав’яні чаї можуть бути корисними або небажаними при вашому захворюванні.
На кожен день підійдуть:
- ягідні чаї (крім брусниці, яка має виражену сечогінну дію) і настої з листя садових ягід;
- фруктові (з яблук, груш, цитрусових);
- з пелюсток троянд чи шипшини;
- загальнозміцнюючі (плоди шипшини, каркади, ройбуш).
Такі корисні види трав’яного чаю заварювати дуже легко, зовсім як звичайний чай. Шматочки фруктів або сушені ягоди кладуть у чайник для заварювання і заливають окропом.
Часто рослинний чай застосовують як домашній засіб лікування застуди. Найпростіші рецепти протизастудних трав’яних чаїв такі:
- чай з кореня імбиру з лимоном та медом. Щоб зберегти вітамін С та корисні властивості меду, ці інгредієнти потрібно додавати, коли чай з імбиру вже трохи охолоне;
- чай «Глінтвейн»: за основу береться червоний каркаде, до якого додають корицю, гвоздику, бадьян, родзинки та шматочки яблук;
- «Новорічний» чай: шматочки цедри та скибочки мандарину, мед, кориця, імбир, кардамон;
- протизапальний збір: чебрець, календула, шавлія, розмарин;
- при кашлі: оман, алтей, солодка, чебрець.
При цьому треба пам’ятати, що через особливості анатомії дітям до 5 років препарати, що відхаркують, у тому числі і чаї з трав, давати не можна.
Для інших випадків також підійдуть чаї:
- заспокійливий: валеріана, меліса, лаванда, ромашка;
- жовчогінний: артишок, пижма, безсмертник;
- вітрогінний: фенхель, аніс, м’ята;
- при дисменореї (болючих менструаціях): м’ята, звіробій, деревій, мати-й-мачуха.
На жаль, формат статті дає можливість лише коротко познайомити читача з цікавим та різноманітним світом трав’яних настоїв та лікарських чаїв. Дізнатися більше про інші напої ви можете із циклу статей нашого блогу «Нутриціологія» .
