Електролітний баланс та способи його підтримання 💧

Що це таке? Електролітний баланс – явище підтримки стабільного рівня певних мінеральних сполук у крові. Його порушення провокують розвиток різних і дуже небезпечних захворювань.

 

На що звернути увагу? При порушеннях водно-електролітного балансу використовуються препарати, що заповнюють дефіцити ключових електролітів, але іноді у тяжких випадках може бути потрібна госпіталізація. Тому краще не доводити свій організм до краю та займатися профілактикою таких проблем.

Роль електролітів в організмі

Електролітний баланс людини відповідає за нормальне функціонування всіх клітин та органів. В організмі є водне середовище, в якому розчинені хімічні речовини. Важливі компоненти цього середовища – електроліти – позитивно та негативно заряджені іони. Певне стабільне співвідношення концентрацій між ними є електролітний баланс.

Позитивно заряджені іони чи катіони – це натрій, калій, кальцій та магній. Негативні або аніони – хлориди, фосфати та сульфати. Це основні електроліти, які виконують ключову функцію регулювання водно-електролітного балансу. Вони підтримують нормальний тиск усередині та поза клітинами, забезпечують кислотно-лужну рівновагу (pH), а також беруть участь у безлічі біохімічних процесів.

Електролітний баланс підтримується завдяки складному взаємозв’язку між надходженням та виведенням електролітів з організму. Надходження здійснюється через всмоктування в кишечнику компонентів їжі та споживаної рідини, а виведення через органи видільної системи, сечу і піт. 

Збій у електролітному балансі організму може призвести до збоїв у роботі організму. При низькому рівні калію можливі аритмія та слабкість м’язів, а підвищений рівень натрію може спровокувати набряки та підвищення артеріального тиску. Підтримка електролітного балансу крові має важливе значення для здоров’я людини загалом.

Основні складові електролітного балансу

 

Натрій

Цей мінерал на 96% знаходиться у позаклітинній рідині. Він відіграє важливу роль у підтримці нормального об’єму рідини всередині та навколо клітин. Натрій формує лужний резерв крові, бере участь у передачі сигналів збудження в нервових та м’язових тканинах, а також бере участь у транспортуванні іонів водню та хлору.

Калій

Калій є ключовим катіоном усередині клітин, також міститься у всіх тілесних рідинах. Він бере участь у регуляції електричного потенціалу клітин, скороченні м’язів, а також у підтримці балансу води. Нормальний рівень калію в крові підтримується за рахунок раціону харчування, кількості іонів натрію, що надходять із солі, а також функцій нирок та шлунково-кишкового тракту.

Кальцій

Це важливий елемент для здоров’я кісток та зубів. Він впливає на скорочення м’язів, функцію нервової системи, згортання крові, бере участь у виробленні гормонів та в багатьох інших біологічних процесах. Важливо стежити, щоб кальцій регулярно надходив у організм із їжею у необхідній кількості. А для нормального засвоєння кальцію потрібна наявність достатніх рівнів паратиреоїдного гормону та вітаміну D у крові, а також повноцінна здатність кишечника засвоювати мінерал.

Магній

Магній є катіоном, який необхідний для багатьох біохімічних реакцій. Він регулює активність ферментів, функцію м’язів і нервів, синтез білка та ДНК, а також відіграє важливу роль в утворенні енергії та метаболізмі калію та кальцію.

 

Причини порушень водно-електролітного балансу

Дисбаланс електролітів виникає при нестачі або надлишку солей та води в організмі.

• Недостатнє надходження електролітів . Обмежене вживання продуктів, багатих натрієм, калієм та магнієм, призводить до дефіциту цих важливих елементів та до нестачі рідини. Це може статися при обмеженій дієті, неправильному харчуванні чи голодуванні.
• Надлишок електролітів . Надмірне вживання солі (джерело натрію та хлорид-іону) може призвести до затримки води в організмі та розвитку набряків. Також надмірне вживання продуктів, багатих на калій, може порушити баланс між натрієм, калієм і хлорид-іонами в організмі.
• Порушення питного режиму . Вода бере активну участь в основних біохімічних процесах і є основним середовищем організму, в якому відбуваються ці процеси. Рекомендується випивати щонайменше 25 мл води на 1 кг маси тіла на день. Якщо добове споживання рідини становить менше одного літра, це може призвести до дегідратації.
• Надлишкове надходження води . Надлишок надходження води, особливо без відповідного надходження електролітів, може знизити концентрацію електролітів в організмі, що називається гіпонатріємія, а це, у свою чергу, може призвести до порушення роботи всіх систем організму, насамперед нервової та м’язової. Така ситуація може виникнути, наприклад, при надмірному вживанні води.
• Втрата електролітів через піт та сечу . Фізична активність, висока температура, пропасниця та інтенсивне потовиділення можуть призвести до значних втрат електролітів через піт. Те саме стосується і надмірного сечовипускання, наприклад, при прийомі діуретиків.

• Стани, що супроводжуються блюванням та діареєю . При блюванні та діареї втрачається як рідина, так і електроліти, розчинені в ній. При безперервній діареї та блюванні може виникнути стан, що вимагає екстреного звернення до лікаря та госпіталізації.
• Алкоголізм провокує зневоднення та нестачу магнію, що веде до зміни електролітного балансу.
• Лікарські препарати та деякі БАД . Застосування ліків, таких як тіазидні та петлеві діуретики (сечогінні засоби), може призвести до втрати калію організмом. При тривалому лікуванні кортикостероїдами може виникнути гіпернатріємія. Також безконтрольний прийом деяких сечогінних БАД або добавок, розрахованих на швидке схуднення, може спричинити велику втрату електролітів із рідиною та порушити баланс. Тому важливо грамотно підбирати БАД, орієнтуючись на призначення фахівця, наприклад, нутриціолога, і займатися самолікуванням.
• Різні захворювання , такі як діабет, ниркова недостатність, шлунково-кишкового тракту та ендокринні порушення, можуть вплинути на метаболізм та виведення електролітів, що може призвести до їх дисбалансу.
• Великі опіки та рани спричиняють втрату рідини та електролітів при раневому ексудаті.
• Патології головного мозку . При травмах, інсультах та пухлинах, якщо уражається гіпоталамо-гіпофізарна область, порушується вироблення вазопресину – цей гормон регулює баланс води та електролітів.
• Хірургічні втручання . Після хірургічних операцій може порушитися баланс електролітів через втрату рідини та неконтрольовану крововтрату, а також через вплив анестезії та ліків.

Клінічні прояви порушення водно-електролітного балансу

Порушення водно-електролітного балансу може мати різні симптоми, які залежать від характеру та ступеня патології. Важливо усвідомлювати, що прояви порушення можуть відрізнятися залежно від цього, який конкретний електроліт перебуває у дисбалансі. Нижче наведено загальні клінічні прояви, пов’язані зі зміною водно-електролітного балансу.

Дегідратація

Зневоднення – це стан, при якому організм втрачає більше рідини, ніж отримує, що може спричинити серйозні проблеми. Симптоми дегідратації:

• сухість шкіри та слизових оболонок;
• сильна спрага;
• стомлюваність та слабкість;
• головний біль;
• зниження обсягу сечовиділення та збільшення концентрації сечі;
• почастішання пульсу;
• зниження артеріального тиску.

Зневоднення сприяє підвищенню в’язкості крові та збільшує ризик тромбозів.

Гіпергідратація

Цей стан розвивається, коли води надходить більше, ніж виводиться. Рідина не залишається у крові, а переміщається у міжклітинний простір.

Прояви:

• набряки ніг, гомілок, рук та обличчя;
• недолік апетиту та блювання;
• розлад серцевого ритму;
• стомлюваність та слабкість;
• підвищене сечовиділення.

При дегідратації та гіпергідратації виникають різні електролітні порушення, що виявляються унікальними симптомами.

Дисбаланс калію та натрію

Дисбаланс між концентраціями калію і натрію в організмі може серйозно впливати на функціонування клітин всього організму, нервової системи та серця. Натрій і калій – це два ключові електроліти, що регулюють баланс води та інших електролітів.

Симптоми дефіциту калію та натрію (вони схожі):

• знижений артеріальний тиск;
• м’язові спазми та болі;
• підвищена дратівливість та зміна настрою;
• запаморочення;
• брадикардія;
• нездужання та слабкість.

Симптоми гіперкаліємії:

• слабкість та втома;
• судоми;
• аритмія;
• сильний біль у животі;
• запаморочення;
• знижений артеріальний тиск;
• нудота та блювання.

Симптоми гіпернатріємії:

• підвищений артеріальний тиск;
• набряки;
• сплутаність свідомості.

Дисбаланс кальцію

Кальцій – це будівельний матеріал для кісток та зубів, регулює роботу серцевого м’яза, впливає на згортання крові, бере участь у передачі нервових імпульсів.

При гіпокальціємії спостерігаються:

• м’язові судоми та спазми;
• парестезії (відчуття мурашок, поколювання) навколо рота чи кінцівках;
• тремор (тремтіння) в руках.

Прояви гіперкальціємії:

• стомлюваність та слабкість;
• підвищена спрага та часте сечовипускання;
• блювання, нудота та втрата апетиту;
• тахікардія; 
• порушення з боку нервової системи: сплутаність свідомості та, у важких випадках, психози;
• біль у животі чи попереку.

Дисбаланс магнію

Магній виконує важливі функції в організмі: підтримує серцево-судинну систему, регулює роботу ферментів, що беруть участь у метаболізмі, бере участь у гормональній регуляції та антиоксидантному захисті організму.

Симптоми гіпомагніємії:

• м’язові судоми та спазми;
• нервозність та занепокоєння;
• безсоння;
• серцеві аритмії.

Симптоми гіпермагніємії:

• загальна м’язова слабкість;
• стомлюваність та сонливість;
• уповільнені серцеві ритми та низький артеріальний тиск;
• нудота, блювання та біль у животі.

Методи діагностики

Діагностика електролітного балансу включає проведення різних аналізів та досліджень, які дозволяють оцінити концентрацію електролітів та визначити наявність дисбалансу.

• Аналіз крові . На початку діагностичного процесу необхідно здати кров на аналіз, що дозволяє оцінити рівень електролітів у плазмі. Дослідження крові дозволяє визначити концентрації основних електролітів, таких як натрій, калій, хлор, кальцій та магній.
• Аналіз сечі . Оцінку рівня електролітів можна здійснити шляхом аналізу сечі, який дозволить визначити ефективність виведення електролітів з організму.
• ЕКГ може бути використана для оцінки серцевої активності та виявлення аритмій, які можуть бути пов’язані з дисбалансом електролітів, особливо калію.

Способи відновлення електролітного балансу

Коли дисбаланс електролітів виявлено, важливо вжити заходів щодо його корекції. Відновлення електролітного балансу передбачає зміни у харчуванні та питному режимі або медичне втручання у особливо небезпечних випадках. Але подібних випадків краще не допускати та профілактувати дефіцити та профіцити ключових електролітів за допомогою методів нутріціології. Нижче наведено основні способи корекції електролітного балансу.

Корекція порушення електролітного балансу в домашніх умовах

За відсутності блювоти та діареї на початкових етапах порушення водно-електролітного балансу зазвичай застосовують препарати, які містять необхідні мікроелементи: калій, магній, кальцій (краще у поєднанні з вітамінами D). Список таблетованих препаратів:

• Аспаркам і Панангін : містять калій та магній;
• Магне В6 : комбінація магнію та піридоксину;
• Кальцій Д3 Нікомед : містить кальцій та вітамін D3;
• Альфадол : є джерелом кальцію з альфакальцидолом.

За наявності блювоти та діареї першим кроком для боротьби з зневодненням є пероральна регідратація, яка відновить втрачений об’єм рідини та забезпечить організм необхідними електролітами та водою (наприклад, подібні до регідрону). 

Співвідношення між сольовими та безсольовими розчинами залежить від механізму втрати рідини:

• При домінуючій блювоті : сольові та безсольові розчини у співвідношенні 1:2.
• При рівній вираженості блювання та діареї – 1:1.
• При переважанні діареї – 2:1.

При своєчасному та правильно організованому поповненні електролітів ефективність поповнення сягає 85 %. Поки відчувається нудота, рекомендується пити по 1-2 ковтки кожні 10 хвилин. У міру покращення самопочуття дозу можна збільшувати.

Стаціонарне лікування порушення електролітного балансу

У разі серйозних порушень електролітного балансу людині може знадобитися госпіталізація.

Лікар може рекомендувати прийом електролітних розчинів через рот чи інфузії під медичним контролем. 

Заходи профілактики порушень електролітного балансу

Підтримка водно-електролітного балансу життєво необхідне нормального функціонування організму. Регуляція водно-електролітного балансу потребує низки профілактичних заходів.

• Здорове харчування . Різноманітний та збалансований раціон харчування є основою для підтримки нормального надходження мінералів, і, отже, електролітного балансу. Переконайтеся, що ваш раціон включає продукти, багаті на електроліти. Наприклад, джерелами калію є: курага, біла квасоля, фісташки, лляне та гарбузове насіння, нут, мигдаль, а також родзинки та шпинат. Основні джерела кальцію: свіжі зелені частини рослин (особливо рукола), кунжут, чіа, макове насіння. Джерела магнію: темно-зелені листові овочі, мигдаль, гарбузове та лляне насіння, бразильський горіх і кешью. Джерелом натрію є сіль, у тому числі морська, яка присутня також у морській рибі та водоростях
• Помірне споживання солі . Надмірне споживання солі може призвести до затримки води та дисбалансу натрію. Але безсольове харчування призводить до дефіциту натрію. Відповідно до норм ВООЗ, загальне споживання солі в день (включаючи всі продукти харчування) не повинно перевищувати 5 г. Постарайтеся стежити за адекватним рівнем солі в харчуванні і не допускати ні надлишку, ні нестачі.
• Дотримання питного режиму . Пиття достатньої кількості води протягом дня допомагає підтримувати нормальний електролітний баланс, особливо в ситуаціях підвищеної втрати рідини, наприклад, за фізичної активності або в спеку. Адекватний рівень споживання води індивідуальний, але у середньому коливається не більше 25-30 мл води на 1 кг маси тіла. Для середньої людини вагою 70 кг це становитиме 1,7 – 2,1 л на добу.
• Режим дня та сон . Помірна фізична активність та регулярний та якісний сон сприяють підтримці стабільного водно-електролітного балансу. Намагайтеся дотримуватися циркадних ритмів і засипати не пізніше 23 годин, а тривалість сну підтримувати не менше 7,5 годин.
• Прийом лікарських засобів та БАД . У багатьох препаратах містяться електроліти, що може спричинити зміну електролітного балансу. Не займайтеся самолікуванням та при виникненні необхідності проконсультуйтеся з фахівцем: нутріціологом або лікарем

Часті питання про електролітний баланс

 

Чому відбувається зниження рівня електролітів в організмі?

Електроліти частково виводяться з організму разом із рідиною через піт, сльози, блювання. При надмірній втраті рідини рівень електролітів знижується.

Які ознаки дисбалансу електролітів?

Симптоми дисбалансу електролітів можуть виявлятися м’язовими спазмами, слабкістю, запамороченням, порушенням серцевого ритму, зміною апетиту, нудотою, сплутаністю свідомості, судомами, тріщинами на язиці, поколюванням чи онімінням кінцівок, запорами або, навпаки, діареєю.

Яка кількість електролітів потрібна організму?

Рекомендації щодо споживання електролітів варіюються залежно від віку, статі, фізичної активності, кліматичних умов проживання та загального стану здоров’я. Однак у середньому доросла людина має споживати на добу сумарно з усіх джерел 1300-1500 мг натрію, 3500 мг калію, 400-500 мг магнію та близько 1300 мг кальцію.

Які продукти містять найбільшу кількість електролітів?

Електроліти містяться у різних продуктах. Наприклад, натрій часто зустрічається в солоних продуктах, калій – у куразі, шпинаті, білій квасолі, магній – темно-зелені листові овочі, коричневий рис, бразильському горіху та кешью, кальцій – у зелених частинах рослин, кунжуті, яйцях.

Що є таблетками електролітів?

Пігулки електролітів – це препарати, які містять певні електроліти, такі як натрій, калій, магній та інші. Вони можуть застосовуватися відновлення балансу електролітів при дефіциті, викликаному різкою втратою великого обсягу рідини. Для приготування напою слід кинути одну таблетку у воду і перемішати. Застосовуються в екстрених випадках, наприклад, сильному зневодненні, не є профілактичним засобом.

І насамкінець зазначимо, що електролітний баланс – фундамент здоров’я організму. Порушення цього балансу може призвести до ряду неприємних станів: м’язова слабкість, судоми та спазми, порушення роботи серця та головного мозку, проблем із тиском, а також до госпіталізації у тяжких випадках. Важливо розуміти, що своєчасна діагностика та підтримання адекватного рівня електролітів через раціон харчування, а також своєчасне звернення до нутриціолога або в екстрених випадках до лікаря відіграють вирішальну роль у запобіганні серйозним наслідкам.